Мартівський культурно-спортивний комплекс

Мартівський культурно-спортивний комплекс розташований в центрі села Мартове, по вулиці Гагаріна, будинок № 3. На території парку комплексу розташований літній майданчик, який працює з червня по вересень місяць. Мартівський КСК має хоровий клас, музей-кімнату, кабінет директора, фойє, де проводиться дискотека в зимовий час, глядацька зала на 350 місць, бібліотека, підсобні приміщення.

Матеріально-технічна база – два комп'ютери, принтер, два комплекти музичної апаратури, відеомагнітофон, світлові прибори, телевізор.

В Мартівському КСК працюють гуртки – драматичний, танцювальний, вокальний та проводяться вечори відпочинку для молоді. Збираються матеріали для музею-кімнати села. На базі Мартівського КСК працює музична школа. Всього працівників – 7 чоловік. Директор – Токар Наталія Євгеніївна.

Історія Печенізького будинку Культури

Печенізький районний Будинок культури був збудований в 1936 році з цегли двох храмів Спасько-Преображенської та Петра і Павла (Петропавлівського), а також огорожі каторжного централу. Керував будівництвом інженер Назаренко Степан Павлович, в період Великої Вітчизняної війни він був призваний до лав Радянської Армії, загинув у 1942 році.

 Так розпочиналось в 1934 році будівництво Печенізького районного Будинку культури

Назаренко Степан Павлович

Таким був Будинок культури в 60-х роках

Фото 1937 року драматичного гуртка. П'єса «Пошились у дурні». У верхньому ряді з ліва на право: Козаков А.М., Тетерятник В.А., Бусяк Г.І., Сидять Луцьковський В.С., Куценко В.Е., керівник колективу, Сідин В.В., Дейнеко Е.

В 1948 році при районному Будинку культури навіть діяв фотогурток, керівник Василенко.

Фото 1949 року хорового колективу Печенізького районного Будинку культури. Перший ряд зліва на право: перша Стадник Олена Григорівна. Другий ряд зліва на право: друга Чичкань (Маренич) Галина Ігнатівна. Третій ряд зліва на право: третя Овчаренко Марія Василівна, на той час була художнім керівником, родом з с. Мартове.

Також збереглися фото з епізодом вистави «Наталка Полтавка» 60-х років ХХ століття та танцювально-хорового колективу Печенізького районного Будинку культури, який разом з його керівником Зінаїдою Лапкіною поставив хоровод «Марину».

У ХІХ столітті хоровод «Марина» виконувався на святі Івана Купала. Цей хоровод знову побачив світ завдяки Сулимі Івану Опанасовичу, який відтворив забуту мелодію та слова «Марини». З цим твором печенізькі дівчата виступали на підмостках міст Харкова, Києва, а в 1957 році знімались в кінофільмі «В літню ніч», разом з головною героїнею Надією Рум'янцевою.

На фото стоять зліва на право: Бондар Раїса, Гузій Віра, Сучкова Таїса, Костенко Зоя, Стадник Олена, Румянцева Надія (акторка), Харківська Віталіна, Карнаух Валентина, Метеленко Зінаїда, Добробаба Ліпа, Волик Віра. Сидять зліва на право: Черняк Зінаїда, Сіренко Любов, Золотова Міра, Алєксандренко Дарья. Зйомки кінофільму проходили на Полтавщині біля села Шишаки, а звукозапис пісні проходив у Києві, над ним народні аматори працювали 10 днів.

Керівник хору ім. Вірьовки, побачивши хоровод «Марину» у виконанні наших дівчат, відразу включив його до репертуру свого славетного колективу.

Загалом клубна робота була не лише справою одного закладу культури, а й великою відповідальною роботою партійних, комсомольських організацій, сільських рад, інтелегенції і всієї громадськості. При кожному клубі з 1948 року були створені культбригади з числа сільської інтелегенції.

Директорами районного Будинку культури в різні часи працювали: в 1948 році Рєзнікова, в 1949 році Котенко Микола Петрович з художнім керівником Ломтєвим, згодом керівником цього закладу став Конопльов, Нечипуренко Василь Лаврентійович (з 1964р.), Редько Іван Павлович, Панова Ніна Федорівна, Титарєв Олександр Іванович, Макаренко Олександр Олексійович, Доннік Дмитро Вадимович, Кравченко Сергій Сергійович, Мішко Іван Іванович, нині на цій посаді працює Лапко Валерій Юрійович, спеціаліст з вищою фаховою освітою, а художнім керівником Магарова Олена Василівна, теж з вищою освітою.

В 70-х роках ХХ століття, знову таки, Іван Опанасови Сулим створює в Печенігах жіночий хоровий колектив, який вже в 1974 році очолює Панова Ніна Федорівна, 1948 року народження, родом з села Новий Бурлук, випускниця Мелітопольського культурно-освітнього училища.

Велику організаційну роботу в хорі проводив великий ентузіаст художньої самодіяльності, бувший староста хору, голова Печенізького виконкому Анатолій Антонович Піддубний, який в серцях учасників хору залишив глибоку повагу і світлу пам'ять. Завдяки його особистій ініціативі турботі хор жив і діяв.

Анатолій Антонович Піддубний

У 1982 році хор був нагороджений Дипломом переможця Міністерства культури СРСР та ЦК ВЛКСМ за участь у Всесоюзному конкурсі самодіяльності на краще виконання патріотичної пісні та її популяризацію. Хор постійно виступав в селах району, хоровий колектив мав успіх, авторитет серед своїх численних слухачів. А в 1985 році під керівництвом Панової Ніни Федорівни хор стає народним самодіяльним колективом «Світанок», відповідно до Постанови колегії Міністерства культури УРСР № 7/8-Г від 22 липня 1985 року.

Колектив в своєму складі вже мав чоловічу і жіночу групи. Він дарував свою творчість не лише односельцям, а й гастролював по інших містах України до 1995 року.

На фото зображений самодіяльний народний хор «Світанок» Печенізького Будинку культури в кількості 62-х осіб, під час звітного концерту присвяченого 40-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні в чотири ряди, на сцені БК. На передньому плані ансамбль народних інструментів з 5 осіб, зліва на право: Завітова Олена Василівна, Печенізької дитячої музичної школи, викладач по класу скрипки, скрипка; Сулим Іван Опанасович, викладач музичної школи, домра; Макаренко Олександр Олексійович, директор Печенізького БК, баян; невідомий, директор дитячої музичної школи, баян; Титарєв Олександр Іванович, керівник духового оркестру БК, контрабас-балалайка.

1-й ряд хору з ліва на право: Битюк Галина Володимирівна, вчитель почат-кових класів Печенізької СШ; Мулишина Ельвіра Сергіївна, головний бухгалтер відкормочного радгоспу; Макаренко Тетяна Іванівна, бібліотекар бібліотеки для дорослих; Добробаба Валентина Василівна, вчитель хімії Печенізької середньої школи; Юрченко Валентина Іванівна, Печенізький молокоцеху, лаборант; Стадник Галина Олексіївна, бухгалтер Печенізької селищної ради; невідома; Катречко Олександра Андріївна, бухгалтер Печенізької харчосмакової фабрики; Чухно Наталя Андріївна, диспетчер Автоколони № 6, ХВС; Панова Ніна Федорівна, керівник хору БК; Лизогуб Марія Несторівна, завідуюча бібліотекою для дорослих, ведуча заходу; Гончаренко (Знаєшева) Таїсія Гаврилівна, Печенізький побуткомбінат, прокат речей; Ковалер Марія Михайлівна, інспектор Печенізької участкової іспекції держстраху; Стадник Тамара Андріївна, працівник кухні в «Чайній»; Проценко Любов Георгіївна, зав. читальним залом бібліотеки для дорослих; Кірячок Олександра Федорівна, завідуюча дитячим садком № 1; Стебловська Тетяна Андріївна, вчитель початкових класів Печенізької середньої школи; Парасочка Любов Василівна, диспетчер газового господарства; Гриценко Надія Михайлівна, працівник кухні в «Чайній».

2-й ряд хору зліва на право: Лєщенко Катерина Григорівна, педіатр Печенізької лікарні; Бондаренко Раїса Андріївна, перукар Печенізької перукарні; Шевченко Раїса Олександрівна, хлібопік Печенізького хлібозаводу; Кашковар Клавдія Олексіївна, акушер-гінеколог Печенізької лікарні; Кузнєцова Тамара Сергіївна, начальник метереологічної станції «Озерна»; Криничанська Юлія Василівна, помічник майстра Печенізького молокоцеху; Гелла Лідія Олександрівна, вихователь дитячого садка № 2; Шевченко Надія Лук'янівна, продавець магазину «Райкомівський»; Стадник Маргарита Григорівна, працівник ПУВХ «Донець»; Ткаченко Зінаїда Павлівна, вихователь дитячого садка № 3.

3-й ряд хору зліва на право: Ківшар Любов Миколаївна, рахівник – касир Печенізької селищної ради; Ісичко Антоніна Григорівна, бухгалтер ПМК-163; Титарєва Тетяна Михайлівна, прачка Печенізького побуткомбінату; Дмітрієва Софія Василівна, начальник механізованого загону Печенізької сільгоспхімії; Калашник Галина Сергіївна, завідуюча дитячим садком № 2; Ткаченко Лідія Тихонівна, прачка Печенізького побуткомбінату; Білоус Олександра Гордіївна, технічний працівник Будинку культури; Юнак Раїса Олександрівна, вчитель російської мови та літератури Печенізької середньої школи; Криворучко Валентина Олександрівна, вихователь дитячого садка № 2; Парасочка Зінаїда Іванівна, секретар радгоспу «Печенізький»; Грушина Антоніна Романівна, адміністратор готелю Печенізького побуткомбінату; Колісник Ірина Іванівна, викладач по класу фортепіано Печенізької дитячої музичної школи.

4-й ряд хору зліва на право: Мулишин Анатолій Володимирович, майстер Чугуєво-Бабчанського лісництва; Шевченко Володимир Йосипович, начальник АК-6, ХВС; Кіндяков Володимир Іванович, майстер ПМК-163; Лапко Петро Ігнатович, лісник Печенізького лісництва; Добробаба Віктор Дмитрович, лісоруб Печенізького лісництва; Кузнєцов Григорій Сергійович, водій метереологічної станції «Озерна»; Ковалер Анатолій Миколайович, майстер ПМК-163; Ріпа Яків Тимофійович, енергетик ПМК-163; Сокіл Тихін Данилович, пенсіонер; Сокіл Микола Федорович, начальник Печенізької сільгоспхімії; Лапко Олексій Васильович, начальник ПМК-163; Романенко Іван Федорович, механік АК-6, ХВС; Стебловський Микола Олексійович, скреперист ПМК-163; Знаєшев Вале-рій Володимирович, слюсар Печенізького молокозаводу; Нечипуренко Василь Лаврентійович, пенсіонер; Стадник Ілля Семенович, лісник Печенізького лісництва. Склад хору змінювався, були і інші виконавці.

В Печенізькому районному Будинку культури з 1959 року і до 1970 року діяв ансамбль бандуристок, керівник Королько Раїса Павлівна.

Ансамбль бандуристок зліва направо: Людмила Цоцора, Раїса Королько (Калашник), Діна Кривршеєва (Дерев'янко), Валентина Балабай (Кравець), Валентина Чванова

Духовий оркестр, керівник Стадник Семен Михайлович

Добрим словом згадують учасники танцювального колективу 1965-1971 років Редька Івана Павловича, також родом з Нового Бурлука, який танцем згуртував навколо себе декілька груп молоді різного віку. Юнь, захоплена цим видом мистецтва, виступала перед односельцями, глядачами навколишніх сіл, районного центру міст Чугуєва та Харкова.

Фото на згадку на сцені Печенізького Будинку культури, 1971р., на якому в першому ряді зліва на право зображені: Маренич (Данильченко) Тетяна, Любченко Ольга. Другий ряд зліва на право: Пасєчко Людмила, Шульга Валентина, Пугачова Любов, Бубненко Надія, Яковлєва Наталя, керівник гуртка Редько Іван Павлович, Черняк Лідія, Кривцун Любов, Гапочка Лариса, Кімнатна Людмила

Інструментальний ансамбль Печенізького Будинку культури діяв в 1965 році під керівництвом Слободинського Василя Івановича.

Фото на сцені малого залу зліва на право: Слободинський Василь Іванович (керівник ансамблю), йоніка; Макаренко Олександр Олексійович, баян; Селевко Анатолій Дем'янович, саксофон; Титарєв Віктор Іванович, ударні інструменти; Ківшарь Володимир Якович, гітара; Білоконь Євген Іванович, бас-гітара

Такі ансамблі були і раніше при районному Будинку культури з іншими керівниками та учасниками.

Вокальний ансамбль «Калинка», Печенізького Будинку культури діяв до 1971 року.

На фото зображені зліва на право: Степов'юк Наталя, Маренич Тетяна, Гуляєва Ольга, Кривцун Любов, Стадник Любов, Ладигіна Надія, Васільєва Наталя

На базі Печенізького РБК діяли 2 кіноустановки на них починаючи з 1951 року працювали Борщов Михайло Феоктистович та Маренич Іван Андрійович.

Борщов Михайло Феоктистович

Маренич Іван Андрійович

Фасад літнього кінотеатру

Глядацький зал літнього кінотеатруз екраном на сцені для показу кінофільмів

В глядацькій залі під час відкриття літнього кінотеатру. 1961р.

Після будівництва в 1961 році літнього кінотеатру кіномеханіком в ньому також був Білоус Олексій Іванович, а пізніше Білоус Володимир Олексійович. З перебігом часу на зміну пенсіонерам прийшло нове поповнення Куценко Валентина Федорівна та її чоловік Куценко Петро Васильович.

До 1964 року завідуючою районною мережею кінофікації була Кулікова Ганна Матвіївна, а з утворенням району вдруге з 1992 року – Куценко Валентина Федорівна.

Культурні досягнення і традиції – це скарб, яким аматори народного мистецтва, професіонали Печенізького краю вправно користуються, примножують та зберігають його з давніх часів і до сьогодення.

На сьогодні на Печеніжчині діє 9 клубних закладів (в 1957 році їх було 18 бо тоді район налічував більше населених пунктів), Краєзнавчий музей Печенізького району ім. Т.А.Суліми, Печенізька дитяча музична школа, 9 бібліотек. А от кіномережі, нажаль, в районі немає майже 10 років, до 1996 року вони були при кожному клубі, а станом на 1957 рік було 4 стаціонарні кіноустановки та 3 передвижні.

На чолі Печенізького районного відділу культури були: Кормілець в 1948 році, Глущенко В. в 1949 році, Конопльов М. в 1952 році, Косарєв М.М., до грудня 1963 року – Нечепуренко Василь Лаврентійович, з квітня 1992 року по серпень 1997 року – Бєсєда Юрій Володимирович, з 13 серпня 1997 року по 31 грудня 2002 року – Данильченко Тетяна Іванівна, з 1 січня 2003 року по березень 2008 року – Жила Валентина Іванівна, а з квітня 2008 року по теперішній час Данильченко Лариса Юріївна.