27 червня 2015 року в районному Будинку культури відбулася вистави «Вихід».Сміливу спробу розшифрувати та розтлумачити глядачеві глибокий зміст абсурдних п’єс Сашка Ушкалова зробили артисти театру сучасної драматургії «АРТ-Є». Режисер-постановщик вистави Тетяна Підберезна. Вистава складалася з чотирьох частин, які змінювали одна одну. В основі перша п’єса «Сьюзі, гном та інші» (відповідальна за постановку Наталія Марченко), друга — «Обвал балконів» (відповідальна Валентина Віклянська). Третя за мотивами п’єси «Володар акваріумів» (відповідальна Яніна Сень) та остання «Ойкумена» (відповідальний Юрій Веклич). Переказувати всі сюжетні лінії немає сенсу, адже вони наскрізь символічні й у кожного викликали власні асоціації. Та за скупченням, на перший погляд, безглуздих ситуацій і дивакуватих образів, які на сцені вибудовували актори, вимальовувалася наша дійсність і узагальнений портрет сучасників. Розгублених і легковірних, замкнутих у собі і водночас налаштованих сприймати ззовні будь-яку вигадану маячню, тільки б втекти від реальності… Тих, що постійно мріють про «ойкумену», але готові «зрубати дерево», яке символізує їх дім, добрі справи і саме життя («Володар акваріумів). Проте буття мінливе, як той пісок, що сиплеться згори на пасажирів «мексиканського автобуса» у п’єсі «Ойкумена», а поневірянням немає кінця й краю. «Коли ж це все скінчиться?» — з відчаєм запитує герой п’єси «Обвал балконів»? Усвідомте, що попри все добро завжди перемагає, відповідь на це запитання дає вистава. Адже допомогти людині зцілитися від явних і внутрішніх митарств покликані вищі духовні сили. Вони налаштовують нас творити добро та розвивають уміння чути й підтримувати один одного. Невипадково головними атрибутами декорацій до вистави є дорожній знак «Бог↑50м», який височив над сценою впродовж постановки, і звичайний будівельний «козел», на якого вилазили герої спектаклю, аби бути хоч трішки ближче «до неба». Наприкінці вистави актори відчинили назовні всі двері глядацької зали, натякаючи, що вихід є завжди. Все залежить від нашого вибору: руйнувати і тікати чи залишитися, припинити свавілля і почати садити «соняхи»— ці красиві символи сонця й творчої праці, сили та добробуту рідної землі?         
|